| Розкриття суттєвої інформації про облікову політику |
Облікова політика Товариства встановлює порядок організації та ведення бухгалтерського обліку, визначає принципи, методи і процедури, що використовуються Товариством для складання та подання фінансової звітності. Облікова політика Товариства - документ, головною метою якого є загальна регламентація застосованих на практиці прийомів та методів бухгалтерського обліку, технологій обробки облікової інформації та документообігу. Облікова політика Товариства будується у відповідності з чинним законодавством України, а саме: Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", нормативними актами Нацкомфінпослуг та Національного Банку України, обраним планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій, основними принципами міжнародних стандартів фінансової звітності, внутрішніми нормативними документами Товариства, що визначають порядок здійснення бухгалтерських операцій. Облікова політика, розроблена відповідно до МСФЗ, і базується на іх базових принципах. Облікова політика містить правила ведення бухгалтерського обліку, дотримання яких є Облікова політика містить правила ведення бухгалтерського обліку, дотримання яких є обов'язковими. За цим документом затверджується методологія відображення окремих бухгалтерських операцій та особливості організації бухгалтерського обліку.
|
| Опис облікової політики щодо грошових потоків |
Компанія здійснює облік і контроль грошових потоків відповідно до МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів". Грошові потоки включають: - надходження та витрати грошових коштів і їх еквівалентів; - операційні, інвестиційні та фінансові потоки; - рух коштів у національній та іноземній валюті.
Грошові потоки класифікуються за видами діяльності: - Операційна діяльність - основна діяльність компанії, що генерує дохід: - надходження від клієнтів; - платежі постачальникам та персоналу; - інші операційні надходження та витрати. - Інвестиційна діяльність - придбання та продаж активів, що не є грошовими еквівалентами: - придбання та продаж основних засобів, нематеріальних активів; - придбання/продаж фінансових інвестицій. - Фінансова діяльність - отримання або погашення фінансування: - надходження від випуску акцій або позик; - виплати дивідендів, відсотків, погашення позик. - Грошові потоки визнаються на момент фактичного надходження або вибуття коштів. - До грошових коштів і їх еквівалентів відносяться готівка та кошти на рахунках, що доступні для використання негайно і без обмежень. - Еквіваленти грошових коштів оцінюються за справедливою вартістю. - Прямий метод - надходження та витрати відображаються окремо по операційній діяльності;
Компанія застосовує прямий метод, який забезпечує найбільш достовірне та зрозуміле відображення грошових потоків. - Всі грошові операції документуються та контролюються бухгалтерією; - Проводиться регулярний аналіз ліквідності, планування та контроль касових залишків; - Валютні грошові потоки конвертуються за курсом на дату надходження/вибуття коштів.
У примітках до фінансової звітності розкривається: - структура грошових потоків за видами діяльності; - наявність обмежень на використання коштів; - залишки грошових коштів та їх еквівалентів на кінець періоду; - інформація про значущі неплатіжні операції (бартер, кредитування тощо).
|
| Опис облікової політики щодо витрат на залучення клієнтів |
Витрати, пов'язані із залученням нових клієнтів або збереженням існуючих, визнаються витратами періоду, у якому вони понесені, відповідно до МСБО 1 "Подання фінансової звітності" та МСФЗ 15 "Дохід від контрактів з клієнтами". До таких витрат відносяться: - маркетингові та рекламні кампанії; - бонуси та акції для нових клієнтів; - комісійні та винагороди агентам та представникам; - інші витрати, безпосередньо спрямовані на залучення клієнтів.Витрати на залучення клієнтів визнаються у бухгалтерському обліку, якщо: - Компанія понесла економічні вигоди; - Витрати можуть бути достовірно оцінені; - Вони пов'язані з конкретним періодом або контрактом. - Витрати обліковуються у момент їх виникнення (метод нарахування) або при оплаті, якщо це короткострокові витрати. - Для витрат, які очікується отримати економічну вигоду у майбутньому (наприклад, довгострокові рекламні кампанії), застосовується розподіл витрат на декілька періодів.Компанія контролює ефективність витрат на залучення клієнтів та переглядає їх доцільність на основі: - результатів кампаній; - фактичного залучення клієнтів; - очікуваного економічного ефекту від залучення.У примітках до фінансової звітності розкривається: - загальна сума витрат на залучення клієнтів; - види витрат (маркетинг, комісійні, бонуси); - принципи обліку витрат та періодичність їх відображення. - Витрати на залучення клієнтів відносяться до категорії адміністративних витрат і контролюються керівництвом компанії. - Компанія забезпечує документальне підтвердження понесених витрат та відповідність законодавству щодо реклами фінансових послуг. - Компанія враховує регуляторні обмеження на витрати, пов'язані з залученням клієнтів.
|
| Опис облікової політики щодо амортизаційних витрат |
Амортизацію основних засобів Товариство нараховує прямолінійним методом. Нарахування амортизації проводиться щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об'єкта в експлуатацію. Щомісячну суму амортизації Товариство визначає шляхом розподілу первинної вартості основного засобу на кількість місяців очікуваного терміну корисного використання. Сума нарахованої амортизації відображається збільшенням сум собівартості витрат і зносу необоротних активів. Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основного засобу, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, консервацію.. Ліквідаційна вартість об'єктів основних фондів не розраховується та з метою амортизації приймається рівною 0. Термін використання основних засобів визначається по кожному об'єкту окремо, в момент його зарахування на баланс. Амортизація основних засобів усіх груп нараховується із застосуванням прямолінійного методу. У випадках якщо очікувана в майбутньому корисність основного засобу зменшується, терміни його використання можуть переглядатися. Невід'ємні вкладення в орендовані приміщення амортизуються протягом терміну оренди. В послідуючому витрати понесені на об'єкт основних засобів та додані до його первісної балансової вартості, списуються прямолінійним методом протягом строку амортизації основного засобу
|
| Опис облікової політики щодо припинення визнання фінансових інструментів |
Керівництво Товариства застосовує професійне судження щодо термінів утримання фінансових інструментів, що входять до складу фінансових активів. Професійне судження за цим питанням ґрунтується на оцінці ризиків фінансового інструменту, його прибутковості й динаміці та інших факторах.
|
| Опис облікової політики щодо похідних фінансових інструментів |
Товариство визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. За строком виконання фінансові активи та фінансові зобов'язання поділяються на поточні (зі строком виконання зобов'язань до 12 місяців) та довгострокові (зі строком виконання зобов'язань більше 12 місяців). Товариство класифікує фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю, або за справедливою вартістю на основі обох таких чинників: а) моделі бізнесу суб'єкта господарювання для управління фінансовими активами; б) та характеристик контрактних грошових потоків фінансового активу. Товариство визнає такі категорії фінансових активів: - фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку; - фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю. Товариство визнає такі категорії фінансових зобов'язань: - фінансові зобов'язання, оцінені за амортизованою собівартістю; - фінансові зобов'язання, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку. Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов'язання Товариство оцінює їх за їхньою справедливою вартістю . При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між: а) балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та б) отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов'язання) визнають у прибутку або збитку. Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю, якщо він придбавається з метою одержання договірних грошових потоків і договірні умови фінансового активу генерують грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Товариство визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовим активом, який обліковується за амортизованою вартістю. Облікова політика щодо подальшої оцінки фінансових інструментів розкривається нижче у відповідних розділах облікової політики.
|
| Опис облікової політики щодо визначення компонентів грошових коштів та їх еквівалентів |
Грошові кошти складаються з коштів на поточних рахунках у банках. Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається зазвичай як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад, протягом не більше ніж три місяці з дати придбання. Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній валюті. Грошові кошти та їх еквіваленти визначаються за умови відповідності критеріям визнання активами. Первісна оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості. Подальша оцінка грошових коштів здійснюється за справедливою вартістю. Подальша оцінка еквівалентів грошових коштів, представлених депозитами, здійснюється за амортизованою собівартістю. У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду. У звіті про рух грошових коштів - грошові кошти і їх еквівалентів включають отримані платежі від основного виду діяльності, відсотки за розміщення коштів. Звіт про рух грошових коштів складається прямим методом, який розкриває інформацію про основні класи валових надходжень грошових коштів чи валових витрат грошових коштів. При складанні звітності МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів" - не застосовувався. У товариства немає валютних операцій
|
| Опис облікової політики щодо виплат працівникам |
Виплати працівникам. Всі винагороди працівникам на підприємстві рахуються як поточні, відповідно до МСБО 19 "Виплати працівникам". У Товаристві використовуються короткострокові виплати працівникам, які включають: - заробітна плата та премії; - оплата щорічних відпусток; - оплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок Товариства (перші 5 днів); - оплата допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок Фонду соціального страхування; - інші виплати. Товариство не здійснює пенсійних програм з виплат працівникам. Усі короткострокові виплати нараховуються та відображаються у Звіті про прибутки збитки у складі статей: або "Адміністративні витрати", або "Інші операційні витрати".
|
| Опис облікової політики щодо витрат |
Витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходу, визнаються у тому ж періоді, що й відповідні доходи. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені. Витрати на придбання та створення активу, які не можуть бути визнані активом, визнаються витратами.
|
| Опис облікової політики щодо оцінки справедливої вартості |
Методики оцінювання та вхідні дані, використані для складання оцінок за справедливою вартістю. Товариство здійснює виключно безперервні оцінки справедливої вартості активів та зобов'язань, тобто такі оцінки, які вимагаються МСФЗ 9, та МСФЗ 13 у звіті про фінансовий стан на кінець звітного періоду. Класи активів та зобов'язань, оцінених за справедливою вартістю | Методики оцінювання | Метод оцінки (ринковий, дохідний, витратний) | Вихідні дані | Грошові кошти та їх еквіваленти | Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості | Ринковий | Офіційні курси НБУ | Депозити (крім депозитів до запитання) | Первісна оцінка депозиту здійснюється за його справедливою вартістю, яка зазвичай дорівнює його номінальній вартості. Подальша оцінка депозитів у національній валюті здійснюється за справедливою вартістю очікуваних грошових потоків | Дохідний (дисконтування грошових потоків) | Ставки за депозитами, ефективні ставки за депозитними договорами | Боргові цінні папери | Первісна оцінка боргових цінних паперів як фінансових активів здійснюється за справедливою вартістю, яка зазвичай дорівнює ціні операції, в ході якої був отриманий актив. Подальша оцінка боргових цінних паперів здійснюється за справедливою вартістю. | Ринковий, дохідний | Офіційні біржові курси організаторів торгів на дату оцінки, котирування аналогічних боргових цінних паперів, дисконтовані потоки грошових коштів | Інструменти капіталу | Первісна оцінка інструментів капіталу здійснюється за їх справедливою вартістю, яка зазвичай дорівнює ціні операції, в ході якої був отриманий актив. Подальша оцінка інструментів капіталу здійснюється за справедливою вартістю на дату оцінки. | Ринковий, витратний | Офіційні біржові курси організаторів торгів на дату оцінки, за відсутності визначеного біржового курсу на дату оцінки, використовується остання балансова вартість, ціни закриття біржового торгового дня | Інвестиційна нерухомість | Первісна оцінка інвестиційної нерухомості здійснюється за собівартістю. Подальша оцінка інвестиційної нерухомості здійснюється за справедливою вартістю на дату оцінки. | Ринковий, дохідний, витратний | Ціни на ринку нерухомості, дані оцінки професійних оцінювачів | Дебіторська заборгованість | Первісна та подальша оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює вартості погашення, тобто сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки. | Дохідний | Контрактні умови, ймовірність погашення, очікувані вхідні грошові потоки | Поточні зобов'язання | Первісна та подальша оцінка поточних зобов'язань здійснюється за вартістю погашення | Витратний | Контрактні умови, ймовірність погашення, очікуван |
|
| Опис облікової політики щодо фінансових активів |
До фінансових активів, що оцінюються за амортизованою собівартістю, Товариство відносить депозити, дебіторську заборгованість, у тому числі позики. Після первісного визнання Товариство оцінює їх за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод ефективного відсотка. Товариство оцінює станом на кожну звітну дату резерв під збитки за фінансовим інструментом у розмірі дорівнює: - 12-місячним очікуваним кредитним збиткам у разі, якщо кредитний ризик на звітну дату не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання; - очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового інструменту, якщо кредитний ризик за таким фінансовим інструментом значно зріс із моменту первісного визнання. У випадку фінансових активів кредитним збитком є теперішня вартість різниці між договірними грошовими потоками, належними до сплати на користь Товариства за договором і грошовими потоками, які Товариство очікує одержати. Станом на кожну звітну дату Товариство оцінює, чи зазнав кредитний ризик за фінансовим інструментом значного зростання з моменту первісного визнання. При використанні такої оцінки Товариство замість зміни очікуваних кредитних збитків використовує зміну ризику настання дефолту (невиконання зобов'язань) протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента. Для виконання такої оцінки Товариство порівнює ризик настання дефолту (невиконання зобов'язань) протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента. Для виконання такої оцінки Товариство порівнює ризик настання дефолту (невиконання зобов'язань) за інструментом станом на дату первісного визнання, і враховує при цьому обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію, що є доступною без надмірних витрат або зусиль, і вказує на значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання. У випадку фінансового активу, що є кредитно-знеціненим станом на звітну дату, але не є придбаним або створеним кредитно-знеціненим фінансовим активом, Товариство оцінює очікувані кредитні збитки як різницю між валовою балансовою вартістю активу та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованою за первісною ефективною ставкою відсотка за фінансовим активом. Будь-яке коригування визнається в прибутку або збитку як прибуток або збиток від зменшення корисності. Товариство визнає банківські депозити зі строком погашення від чотирьох до дванадцяти місяців з дати фінансової звітності, в разі, якщо дострокове погашення таких депозитів ймовірно призведе до значних фінансових втрат, в складі поточних фінансових інвестицій. Товариство відносно банківських депозитів має наступну модель розрахунку збитку від знецінення фінансового активу: при розміщенні депозиту в банку з високою надійністю (інвестиційний рівень рейтингу uaAAA, uaAA, uaA, uaBBB та банки, що мають прогноз "стабільний", що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів резерв збитків розраховується в залежності від строку та умов розміщення (при розміщенні від 1 до 3-х місяців - розмір збитку складає0%, від 3-х місяців до 1 року - 1% від суми розміщення, більше 1 року - 2%); при розміщенні депозиту в банку з більш низьким кредитним рейтингом (спекулятивний рівень рейтингу, що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів резерв збитку розраховується у розмірі від 7% до 20% від суми вкладу в залежності в розміру ризиків.
|
| Опис облікової політики щодо фінансових інструментів |
Визнання та оцінка фінансових інструментів. Товариство визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку. Товариство визнає такі категорії фінансових інструментів: - фінансовий актив, доступний для продажу; - позики та дебіторська заборгованість; - інвестиції утримувані до погашення; - фінансові зобов'язання. Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов'язання Товариство оцінює їх за їхньою справедливою вартістю плюс операційні витрати, які прямо відносяться до придбання або випуску фінансового активу чи фінансового зобов'язання. Товариство припиняє визнання фінансового активу тоді, коли строк дії контрактних прав на грошові потоки від фінансового активу закінчується, або фінансовий актив передається. Припинення визнання фінансового зобов'язання: фінансове зобов'язання (або частина фінансового зобов'язання) виключається зі звіту про фінансовий стан тоді, коли його погашають, тобто коли заборгованість, визначену в контракті, погашено, анульовано або строк її дії закінчився. Різниця між балансовою вартістю фінансового зобов'язання (або частини фінансового зобов'язання), погашеного або переданого іншій стороні, та сплаченою компенсацією (включаючи будь-які передані не грошові активи та прийняті зобов'язання) визнається у прибутку або збитку. Фінансовий актив або фінансове зобов'язання класифікують як доступні для продажу, якщо вони: придбані або створені, переважно, з метою продажу або їх викупу найближчим часом. У разі якщо справедливу вартість фінансових активів неможливо визначити з достатнім ступенем достовірності, вони обліковуються за фактичною собівартістю. Позики та дебіторська заборгованість визнаються як фінансові активи (за виключенням дебіторської заборгованості, за якою не очікується отримання грошових коштів або фінансових інструментів за розрахунками с бюджетом) та первісно оцінюються за справедливою вартістю. До фінансових активів, утримуваних до погашення Товариство відносить облігації та векселя, що їх Товариство має реальний намір та здатність утримувати до погашення. Після первісного визнання, актив оцінюється за амортизованою вартістю із використанням методу ефективного відсотка, за вирахуванням збитків від знецінення, якщо вони є. Фінансові зобов'язання класифікуються як фінансові зобов'язання за справедливою вартістю, яка дорівнює сумі надходжень мінус витрати на проведення операцій. Фінансові зобов'язання поділяються на короткострокові (до одного року) та довгострокові. Товариство припиняє визнавати фінансові зобов'язання тільки якщо вони виконані, анульовані або строк їх виконання завершився. Різниця між відповідною балансовою вартістю фінансового зобов'язання та компенсацією сплачено та до виплати визнається у складі прибутку або збитку. Фінансові активи та зобов'язання згортаються, якщо Товариство має юридичне право здійснювати залік визнаних у балансі сум і має намір або зробити взаємозалік, або реалізувати актив та виконати зобов'язання одночасно.
|
| Опис облікової політики щодо фінансових зобов'язань |
Кредиторська заборгованість визнається як зобов'язання тоді, коли Товариство стає стороною договору та, внаслідок цього, набуває юридичне зобов'язання сплатити грошові кошти. Поточні зобов'язання - це зобов'язання, які відповідають одній або декільком із нижченаведених ознак: - Керівництво Товариства сподівається погасити зобов'язання або зобов'язання підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду; - Керівництво Товариства не має безумовного права відстрочити погашення зобов'язання протягом щонайменше дванадцяти місяців після звітного періоду.
Поточні зобов'язання визнаються за умови відповідності визначенню і критеріям визнання зобов'язань. Подальша оцінка поточних зобов'язань відбувається за амортизованою вартістю. Поточну кредиторську заборгованість без встановленої ставки відсотка Товариство оцінює за сумою первісного рахунку-фактури, якщо вплив дисконтування є несуттєвим.
|
| Опис облікової політики щодо функціональної валюти |
Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України - гривня, складена у тисячах гривень, округлених до цілих тисяч.
|
| Опис облікової політики щодо зменшення корисності фінансових активів |
На кожну звітну дату Товариство оцінює, чи є якась ознака того, що корисність активу може зменшитися. Товариство зменшує балансову вартість активу до суми його очікуваного відшкодування, якщо і тільки якщо сума очікуваного відшкодування активу менша від його балансової вартості. Таке зменшення негайно визнається в прибутках чи збитках, якщо актив не обліковують за переоціненою вартістю згідно з МСБО 16. Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу (за винятком гудвілу) в попередніх періодах, Товариство сторнує, якщо і тільки якщо змінилися попередні оцінки, застосовані для визначення суми очікуваного відшкодування. Після визнання збитку від зменшення корисності амортизація основних засобів коригується в майбутніх періодах з метою розподілення переглянутої балансової вартості необоротного активу на систематичній основі протягом строку корисного використання.
|
| Опис облікової політики щодо податку на прибуток |
ТОВ "Фінансова компанія" веде бухгалтерський облік та складає фінансову звітність відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ / IFRS). Облік податку на прибуток здійснюється відповідно до: - Податкового кодексу України; - IAS 12 Income Taxes (МСБО 12 "Податки на прибуток"). Облік ведеться на принципах нарахування, безперервності діяльності та відповідності доходів і витрат. Податок на прибуток визнається у складі витрат або доходу звітного періоду, за винятком випадків, коли він виникає з операцій, відображених безпосередньо у складі власного капіталу або іншого сукупного доходу. Об'єкт оподаткування визначається відповідно до податкового законодавства на основі фінансового результату за МСФЗ з урахуванням податкових різниць. Поточний податок на прибуток Поточний податок на прибуток визначається як сума податку, що підлягає сплаті до бюджету за звітний період, відповідно до норм Податкового кодексу України. Для ТОВ "Фінансова компанія" враховуються: - процентні доходи та витрати, визнані із застосуванням ефективної ставки відсотка; - результати оцінки фінансових інструментів; - формування резервів (очікуваних кредитних збитків) відповідно до IFRS 9 Financial Instruments; - інші доходи і витрати, характерні для фінансової діяльності.
|
| Опис облікової політики щодо нематеріальних активів та гудвілу |
При визнанні та обліку нематеріальних активів Товариство керується МСБО 38 "Нематеріальні активи". Актив визнається нематеріальним активом, якщо він є: - ідентифікованим: а) може бути відокремлений, тобто його можна відокремити або відділити від суб'єкта господарювання і продати, передати, ліцензувати, здати в оренду або обміняти індивідуально або разом з пов'язаним з ним контрактом, ідентифікованим активом чи зобов'язанням, незалежно від того, чи має суб'єкт господарювання намір зробити це, або б) виникає внаслідок договірних або інших юридичних прав, незалежно від того, чи можуть вони бути передані або відокремлені від суб'єкта господарювання або від інших прав та зобов'язань; - товариство контролює актив, якщо має повноваження отримувати майбутні економічні вигоди, що надходять від основного ресурсу, та обмежувати доступ інших до цих вигід; - існують майбутні економічні вигоди, які надходять від матеріального активу, можуть включати дохід від продажу продукції чи послуг, скорочення витрат або інші вигоди, які є результатом використання активу Товариством. Після первісного визнання нематеріальний актив відображається за його справедливою вартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності. Облік нематеріального активу базується на строкові його корисної експлуатації. Нематеріальний актив з невизначеним строком корисної експлуатації не амортизується, тоді як з визначеним строком корисної експлуатації амортизується. Амортизація розраховується прямолінійним методом на визначений Товариством термін корисного функціонування. Нематеріальні активи, які виникають в результаті договірних або інших юридичних прав, амортизуються протягом терміну чинності цих прав. Ліквідаційну вартість нематеріального активу з визначеним строком корисної експлуатації слід приймати за нуль, за винятком випадків, коли існує зобов'язання третьої сторони придбати актив наприкінці строку його корисної експлуатації. Одиницею обліку вважати окремий об'єкт. Термін корисного використання нематеріальних активів визначати по кожному нематеріальному активу, який надходить до підприємства, застосовуючи такі строки: - права на знаки для товарів і послуг - 5 років, - права на об'єкти промислової власності - 5 років, - авторські та суміжні права (на програмне забезпечення) - 1 рік, - інші нематеріальні активи - 1 рік. У разі встановлення власниками прав інших строків, застосовувати такі строки.
|
| Опис облікової політики щодо інвестиційної нерухомості |
До інвестиційної нерухомості Товариство відносить нерухомість (землю чи будівлі, або частину будівлі, або їх поєднання), утримувану на правах власності або згідно з угодою про фінансову оренду з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей, а не для: (а) використання у виробництві чи при постачанні товарів, при наданні послуг чи для адміністративних цілей, або (б) продажу в звичайному ході діяльності. Інвестиційна нерухомість визнається як актив тоді і тільки тоді, коли: (а) є ймовірність того, що Товариство отримає майбутні економічні вигоди, які пов'язані з цією інвестиційною нерухомістю, (б) собівартість інвестиційної нерухомості можна достовірно оцінити. Первісна оцінка інвестиційної нерухомості здійснюється за собівартістю. Витрати на операцію включаються до первісної вартості. Собівартість придбаної інвестиційної нерухомості включає ціну її придбання та будь-які витрати, які безпосередньо віднесені до придбання. Безпосередньо віднесені витрати охоплюють, наприклад, винагороди за надання професійних юридичних послуг, податки, пов'язані з передачею права власності, та інші витрати на операцію. Оцінка після визнання здійснюється за справедливою вартістю на дату оцінки. Прибуток або збиток від зміни в справедливій вартості інвестиційної нерухомості визнається в прибутку або збитку. Амортизація на такі активи не нараховується. Справедлива вартість інвестиційної нерухомості зазвичай визначається із залученням незалежного оцінювача. Періодичність перегляду справедливої вартості зумовлюється суттєвими для обліку коливаннями цін на ринку подібної нерухомості. Справедлива вартість незавершеного будівництва дорівнює вартості завершеного об'єкта за вирахуванням витрат на закінчення будівництва. Якщо оцінити справедливу вартість неможливо, Товариство обирає для оцінки об'єктів інвестиційної нерухомості модель оцінки за собівартістю відповідно до МСБО 16 та застосовує такий підхід до всієї інвестиційної нерухомості, при цьому розкриваються причини, з яких не використовується справедлива вартість. Інвестиційна нерухомість на балансі Товариства станом на 31.12.2025 р. не обліковувалась.
|
| Опис облікової політики щодо статутного капіталу |
Облік статутного капіталу ТОВ "Фінансова компанія" здійснюється відповідно до законодавства України та вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності. Статутний капітал визнається як складова власного капіталу відповідно до IAS 1 Presentation of Financial Statements. Статутний капітал визнається у фінансовій звітності після державної реєстрації підприємства та формується за рахунок внесків учасників. Грошові внески відображаються за номінальною вартістю. Зміни статутного капіталу (збільшення або зменшення) визнаються у бухгалтерському обліку після їх державної реєстрації. Збільшення може здійснюватися за рахунок: - додаткових внесків учасників; - реінвестування прибутку (капіталізація). Зменшення - у випадках, передбачених законодавством. Статутний капітал відображається у Звіті про фінансовий стан у складі власного капіталу. У примітках до фінансової звітності розкривається: - зареєстрований та оплачений розмір статутного капіталу; - кількість та частки учасників; - права, привілеї та обмеження щодо часток; - рух статутного капіталу протягом звітного періоду; - інформація про неоплачений капітал; - обмеження щодо розподілу дивідендів (за наявності). Компанія дотримується встановлених регулятором вимог щодо мінімального розміру статутного капіталу для фінансових установ. Статутний капітал використовується як один із показників достатності власного капіталу та фінансової стійкості Компанії.
|
| Опис облікової політики щодо оренди |
Визначення того, чи є договір орендною угодою або містить положення про оренду, залежить від сутності операції, а не форми договору, і передбачає оцінку того, чи потребує виконання відповідного договору використання окремого активу або активів, а також передачі прав на використання активу. Товариство як орендар на дату початку оренди оцінює актив у формі права користування за первісною вартістю, яка повинна включати: - величину первинної оцінки зобов'язання з оренди; - орендні платежі на дату початку оренди або до такої дати за вирахуванням отриманих дисконтів; - будь-які первинні прямі витрати, понесені орендарем; - оцінку витрат, які будуть понесені орендарем при демонтажі і переміщенні базового активу по завершенні договору. На дату початку оренди Товариство проводить оцінку зобов'язання по оренді по приведеної вартості орендних платежів, дисконтованих з використанням ставки, закладеної в договорі оренди, якщо дана ставка може бути легко визначена. Якщо в Товариства не визначено ставку, закладену в договорі оренди, то орендар повинен використовувати ставку з офіційного сайту Національного банку України в розділі "Статистика фінансових ринків" - "Процентні ставки за міжбанківськими ринками в національній валюті". Товариство не застосовує вищезгадані вимоги щодо визнання оренди, яка полягає в можливості обліку короткострокової оренди і оренди активів вартістю менше 36 тис.грн на рік шляхом визнання витрат протягом терміну оренди, як правило на прямолінійній основі. Короткострокова оренда визначається як оренда, яка не передбачає права покупки об'єкта і термін якої становить 12 місяців і менше на початок терміну оренди. Виняток їх загальних правил щодо оренди активів з низькою вартістю, може бути застосоване до кожного окремого активу. Компанія є орендарем офісного приміщення і застосує МСФЗ 16 "Оренда" з 01.01.2019 року. Відповідно до перехідних положень МСФЗ 16 "Оренда" використаний модифікований ретроспективний підхід, за якого порівняльна інформація не перераховуватиметься, зобов'язання будуть оцінені за теперішньою вартістю майбутніх орендних платежів. З метою дисконтування компанія використала середньоринкові ставки додаткових залучень кредитних ресурсів на дату першого застосування (17,7%). Первісна вартість активів з права оренди за очікуваннями не буде відрізнятися від теперішньої вартості орендних зобов'язань, зобов'язання з ліквідації прав оренди та авансові платежі на дату першого застосування відсутні
|
| Опис облікової політики щодо оцінки запасів |
Запаси Товариства представлені матеріалами, які використовуються для забезпечення господарської діяльності. Запаси, призначені для подальшої реалізації, у Товариства відсутні. Запаси відображаються за найменшою з двох величин: собівартістю або чистою вартістю реалізації. Собівартість запасів визначається за вартістю їх придбання та включає витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням запасів до їх поточного стану та місця розташування. Списання запасів здійснюється при їх вибутті або передачі у використання за методом ФІФО. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є кожне їх найменування. Запаси визнаються витратами у періоді їх фактичного використання.
|
| Опис облікової політики щодо непоточних активів та груп вибуття, класифікованих як утримувані для продажу |
Товариство класифікує непоточний актив як утримуваний для продажу, якщо його балансова вартість буде в основному відшкодовуватися шляхом операції продажу, а не поточного використання. Непоточні активи, утримувані для продажу, оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох величин: балансовою або справедливою вартістю з вирахуванням витрат на операції, пов'язані з продажем. Амортизація на такі активи не нараховується. Збиток від зменшення корисності при первісному чи подальшому списанні активу до справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж визнається у звіті про фінансові результати. Непоточні активи, утримувані для продажу, на балансі Товариства станом на 31.12.2025 р.не обліковувались.
|
| Опис облікової політики щодо основних засобів |
Визнання, облік та оцінка основних засобів відбувається в Товаристві на основі МСБО 16 "Основні засоби". З урахуванням зазначених в цьому Положенні застережень. Придбані основні засоби визнаються за первісною вартістю, яка складається з вартості придбання та витрат, що безпосередньо належать до придбання або доведення об'єкту до робочого стану. Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об'єкт. Вартість об'єкта основних засобів визнається активом, якщо є ймовірність, що майбутні вигоди, пов'язані з об'єктом, надійдуть до Товариства та собівартість об'єкта можливо достовірно оцінити. Нарахування амортизації по об'єктах основних засобів проводиться прямолінійним методом виходячи з терміну корисного використання кожного об'єкта. Нарахування амортизації проводиться починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об'єкта в експлуатацію. Капітальні вкладення в орендовані приміщення амортизуються протягом терміну їх корисного використання. Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основного засобу, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, консервацію. Для цілей обліку основні засоби класифікуються за такими групами: - Машини та обладнання(комп'ютерна техніка); - Інструменти ,прилади та інвентар(офісні меблі); - Інші основні засоби; - Активи з права користування за отриманими в оренду рухомими та нерухомими об'єктами
|
| Опис облікової політики щодо забезпечень |
Підприємство формує забезпечення відповідно до вимог МСФЗ . 1. Визначення забезпечень Забезпечення - це зобов'язання з невизначеною сумою або строком погашення, що виникають у результаті минулих подій і погашення яких, ймовірно, призведе до вибуття ресурсів підприємства. 2. Критерії визнання забезпечень Забезпечення визнається у разі одночасного виконання таких умов: - наявність поточного зобов'язання (юридичного або конструктивного); - ймовірність вибуття ресурсів для погашення зобов'язання; - можливість достовірної оцінки суми зобов'язання. 3. Оцінка забезпечень Сума забезпечення визначається як найкраща оцінка витрат, необхідних для погашення зобов'язання на дату балансу. При оцінці враховуються: - ризики та невизначеності; - майбутні події, якщо є достатні підстави вважати, що вони відбудуться; - дисконтована вартість (якщо вплив суттєвий).Підприємство може створювати такі забезпечення: Підприємство може створювати такі забезпечення: - Товариство формує забезпечення на виплату відпусток працівникам. - Товариство нараховує резерв очікуваних кредитних збитків. - Товариство проводить дисконтування довгострокової дебіторської заборгованості.
|
| Опис облікової політики щодо визнання доходу від звичайної діяльності |
Доходи від звичайної діяльності компанії визнаються відповідно до МСФЗ 15 "Дохід від контрактів з клієнтами" та МСФЗ 9 "Фінансові інструменти". Доходи від звичайної діяльності включають: - проценти за кредитами клієнтів; - комісійні за надання кредитних послуг; - штрафні санкції та пені за прострочені платежі; - інші доходи, пов'язані з основною діяльністю кредитування.
Доход визнається, коли: - існує договірне право на отримання платежу; - ймовірне надходження економічних вигод; - сума доходу може бути достовірно оцінена.
Компанія застосовує принцип відображення доходу по мірі надання послуги або нарахування процентів за кредитом. - Процентний дохід визнається за ефективною ставкою відсотка на залишок кредиту на кожну дату звітності (МСФЗ 9). - Ефективна ставка враховує всі комісії, премії, додаткові витрати або винагороди, які є частиною процентного доходу за кредитним договором. - Визнання процентного доходу починається з дати надання кредиту і закінчується на дату погашення або списання заборгованості. - Комісійні доходи, пов'язані з наданням кредитів (розгляд заявок, ведення рахунку), визнаються по мірі виконання послуги. - Якщо комісія стосується декількох періодів, вона розподіляється пропорційно у часі або по мірі надання послуги. - Штрафні санкції та пені за прострочені платежі визнаються тільки у разі, якщо існує ймовірність їх надходження. - Неочікувані або спірні штрафи враховуються лише після підтвердження клієнтом або судовим рішенням. - Доход коригується у разі погашення кредиту достроково, реструктуризації або списання. - Якщо клієнт прострочив платежі, компанія оцінює очікувані кредитні збитки та коригує доходи відповідно до МСФЗ 9.
У примітках до фінансової звітності розкриваються: - структура доходів за видами (проценти, комісії, штрафи); - методика нарахування процентного доходу; - сума доходу, скоригована за очікуваними кредитними збитками; - строки визнання доходів по кредитних договорах. - Доходи від звичайної діяльності є ключовим показником фінансових результатів і контролюються у розрізі портфеля кредитів. - Компанія забезпечує документальне підтвердження нарахування доходів, відповідність кредитних договорів і регуляторним вимогам щодо фінансової звітності та резервів. - Всі доходи від кредитної діяльності відображаються за принципом нарахування, незалежно від фактичного надходження коштів.
|
| Опис облікової політики щодо виплат при звільненні |
Виплати при звільненні працівників визнаються витратами на оплату праці і обліковуються відповідно до МСБО 19 "Виплати працівникам" та МСБО 1 "Подання фінансової звітності". До таких виплат належать: - компенсація за невикористану відпустку; - вихідна допомога; - інші компенсації, передбачені законодавством або трудовим договором.Компанія визнає зобов'язання щодо виплат при звільненні працівника, якщо одночасно виконуються умови: - Компанія має теперішнє зобов'язання (юридичне або конструктивне). - Є ймовірність вибуття економічних вигод для погашення зобов'язання. - Суму зобов'язання можна достовірно оцінити.Визнання здійснюється на дату прийняття рішення про звільнення або на дату закінчення трудових відносин, якщо виплата є обов'язковою. - Компенсація за невикористану відпустку обліковується на момент звільнення або щомісячно за пропорційною часткою. - Вихідна допомога обліковується на дату виникнення зобов'язання.Рахунки обліку (приклад за НП(С)БО): - Дт 92 "Адміністративні витрати" / Кт 66 "Розрахунки з працівниками з оплати праці" - нарахування компенсації. - Дт 66 / Кт 30, 31 - виплата грошових коштів.Якщо виплата відстрочена у часі, сума може бути дисконтувана за ринковою ставкою відсотка. У разі зміни оцінки зобов'язання різниця визнається у складі витрат на оплату праці. У примітках до фінансової звітності розкриваються: - загальна сума нарахованих виплат при звільненні; - критерії, за якими формуються виплати; - строк погашення зобов'язань. - Виплати здійснюються у межах затвердженого фонду оплати праці та відповідно до внутрішніх положень компанії. - Компанія забезпечує контроль за своєчасністю нарахування та виплати коштів, а також правильністю обліку податкових та соціальних відрахувань.
|
| Опис облікової політики щодо торговельної та іншої кредиторської заборгованості |
Облік торговельної та іншої кредиторської заборгованості здійснюється відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності, зокрема: - МСФЗ 9 "Фінансові інструменти"; - МСБО 1 "Подання фінансової звітності".
Кредиторська заборгованість визнається як фінансове зобов'язання, якщо вона виникає внаслідок договірних відносин. Торговельна кредиторська заборгованість - заборгованість перед постачальниками за отримані товари, роботи, послуги. Інша кредиторська заборгованість включає: - розрахунки з бюджетом; - заборгованість за розрахунками з персоналом; - нараховані витрати; - інші поточні зобов'язання.
Кредиторська заборгованість визнається у звіті про фінансовий стан, якщо: - Компанія має теперішнє зобов'язання внаслідок минулих подій; - існує ймовірність вибуття економічних вигод; - суму зобов'язання можна достовірно оцінити.
Торговельна заборгованість визнається на дату отримання товарів, робіт або послуг. При первісному визнанні кредиторська заборгованість оцінюється: - за справедливою вартістю отриманих товарів/послуг; - як правило, дорівнює сумі рахунку (інвойсу).
Якщо відстрочка платежу є суттєвою, зобов'язання дисконтується із застосуванням ринкової ставки відсотка. Після первісного визнання кредиторська заборгованість оцінюється за амортизованою собівартістю з використанням методу ефективної ставки відсотка. Для короткострокової заборгованості (до 12 місяців), якщо ефект дисконтування є несуттєвим, облік ведеться за номінальною сумою. Кредиторська заборгованість класифікується як: - поточна, якщо підлягає погашенню протягом 12 місяців після звітної дати; - довгострокова, якщо строк погашення перевищує 12 місяців.
Кредиторська заборгованість припиняє визнаватися у разі: - її погашення; - списання (прощення боргу кредитором); - закінчення строку позовної давності; - заміни зобов'язання новим (із суттєво зміненими умовами).
Різниця між балансовою вартістю зобов'язання та сумою погашення визнається у складі фінансових доходів або витрат. У примітках до фінансової звітності розкривається: - структура кредиторської заборгованості; - розподіл за строками погашення; - умови розрахунків із постачальниками; - суми простроченої заборгованості; - суттєві умови договорів.
Компанія здійснює постійний моніторинг стану розрахунків із кредиторами з метою забезпечення ліквідності та дотримання нормативів платоспроможності. Зобов'язання перед пов'язаними сторонами розкриваються окремо відповідно до вимог МСФЗ.
|
| Опис облікової політики щодо торговельної та іншої дебіторської заборгованості |
Облік торговельної та іншої дебіторської заборгованості здійснюється відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності, зокрема: - МСФЗ 9 "Фінансові інструменти"; - МСБО 1 "Подання фінансової звітності".
Дебіторська заборгованість визнається фінансовим активом, якщо виникає договірне право на отримання грошових коштів або інших фінансових активів. Торговельна дебіторська заборгованість - сума заборгованості покупців за реалізовані товари, роботи, послуги. Інша дебіторська заборгованість включає: - розрахунки з підзвітними особами; - аванси видані; - заборгованість за розрахунками з бюджетом; - нараховані доходи; - інші фінансові активи.
Дебіторська заборгованість визнається у звіті про фінансовий стан, якщо: - існує договірне право на отримання грошових коштів; - ймовірне надходження економічних вигод; - суму можна достовірно оцінити.
Торговельна дебіторська заборгованість визнається на дату передачі контролю над товарами або послугами покупцю. При первісному визнанні дебіторська заборгованість оцінюється: - за справедливою вартістю; - як правило, за сумою виставленого рахунку (інвойсу).
У разі надання відстрочки платежу на суттєвий строк дебіторська заборгованість дисконтується із застосуванням ринкової ставки відсотка. Після первісного визнання дебіторська заборгованість оцінюється за амортизованою собівартістю із застосуванням методу ефективної ставки відсотка. Для короткострокової дебіторської заборгованості (до 12 місяців), якщо вплив дисконтування є несуттєвим, вона обліковується за номінальною вартістю. Компанія визнає резерв під очікувані кредитні збитки відповідно до моделі очікуваних кредитних збитків (ECL). Для торговельної дебіторської заборгованості застосовується спрощений підхід, який передбачає: - визнання резерву у розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк існування заборгованості; - використання матриці резервування (за строками прострочення).
Для іншої дебіторської заборгованості застосовується: - загальний підхід (12-місячні або повні очікувані збитки залежно від кредитного ризику).
Оцінка резерву базується на: - історичних даних; - поточних умовах; - прогнозній інформації.
Дебіторська заборгованість класифікується як: - поточна, якщо очікується до погашення протягом 12 місяців; - довгострокова, якщо строк погашення перевищує 12 місяців.
Дебіторська заборгованість списується з балансу у разі: - погашення; - відступлення права вимоги; - списання як безнадійної; - відсутності очікуваних економічних вигід.
Списання здійснюється за рахунок сформованого резерву. У примітках до фінансової звітності розкривається: - структура дебіторської заборгованості; - аналіз за строками непогашення; - рух резерву очікуваних кредитних збитків; - концентрація кредитного ризику; - суми простроченої заборгованості.
Компанія здійснює регулярний моніторинг кредитного ризику дебіторів, включаючи оцінку платоспроможності контрагентів. Особлива увага приділяється операціям з пов'язаними сторонами та великим дебіторам.
|
| Опис облікової політики щодо операцій між пов'язаними сторонами |
Операції між пов'язаними сторонами визнаються і обліковуються відповідно до МСБО 24 "Розкриття інформації про пов'язані сторони". Пов'язані сторони включають: - засновників, учасників, акціонерів, які можуть контролювати або значно впливати на компанію; - членів органів управління та керівного складу; - підприємства, що перебувають під спільним контролем або значним впливом; - інші юридичні чи фізичні особи, визначені як пов'язані. - Всі операції з пов'язаними сторонами документуються і відображаються у бухгалтерському обліку на умовах ринкових або погоджених стороною умов. - Операції визнаються у момент виникнення договірних зобов'язань та економічних вигод. - Всі зміни, погашення або списання зобов'язань між пов'язаними сторонами відображаються за фактичною вартістю та підтверджуються первинними документами. - Вартість активів і зобов'язань, що виникають у взаємодії з пов'язаними сторонами, визначається за ринковими цінами або справедливою вартістю, якщо умови не ринкові. - При отриманні послуг або товарів від пов'язаних сторін використовується документальне підтвердження вартості та обґрунтування економічної доцільності. - За кредитними та дебіторськими заборгованостями здійснюється оцінка очікуваних кредитних збитків (МСФЗ 9). - Зобов'язання, що залишаються непогашеними, переглядаються на кожну звітну дату. - Суму доходу або витрат, пов'язану з операціями з пов'язаними сторонами, коригують відповідно до фактичних умов погашення.У примітках до фінансової звітності розкриваються: - перелік пов'язаних сторін; - види та обсяги операцій; - залишки за дебіторською та кредиторською заборгованістю; - умови угод, що відрізняються від ринкових; - будь-які непрямі зобов'язання або гарантії між пов'язаними сторонами. - Компанія здійснює регулярний контроль операцій із пов'язаними сторонами, включаючи погодження умов договорів і перевірку документів. - Всі операції повинні відповідати внутрішнім політикам, регуляторним вимогам та принципу добросовісності і прозорості. - Особлива увага приділяється операціям, які можуть впливати на ліквідність, капітал або кредитний ризик компанії.
|